Мідний кабель 16 мм² тривало тримає близько 80 А, 35 мм² — 135 А, 50 мм² — 170 А. Це числа для пари «плюс-мінус», яка лежить разом, — саме так кабель іде від акумулятора до інвертора. Одиночна жила у відкритому повітрі витримує більше: 100, 170 і 215 А. Обидва ряди правильні: допустимий струм міряє нагрів, а нагрів залежить від прокладки.

⚡ Скільки ампер тримають 16, 35 і 50 мм²: таблиця

Ліва колонка — те, з чого рахують систему «акумулятор → інвертор». Друга — межа ПУЕ для однієї жили на відкритому повітрі, умова майже нереальна.

Січення Пара разом Жила відкрито Пік до 5 с Яку потужність це закриває
16 мм² 80 А 100 А до 160 А ~0,9 кВт на 12 В, ~1,8 на 24 В; перемички АКБ
35 мм² 135 А 170 А до 350 А ~1,5 кВт на 12 В, ~3 на 24 В, ~6 на 48 В
50 мм² 170 А 215 А до 500 А ~1,9 кВт на 12 В, ~3,9 на 24 В, ~7,8 на 48 В
70 мм² і товще не тримаємо гнучкий кабель погано лягає в клемник

Остання колонка порахована з лівої за формулою I = P / (U × 0,9) для номінальних 12,8 / 25,6 / 51,2 В; далі в тексті для швидких прикидок беремо круглі 12 / 24 / 48 В, і числа виходять майже на 7 % більші. У закритій шафі відніміть 20–30 % — і від струму, і від потужності. Колонка піку — з нашої таблиці підбору на сторінці калькулятора кабелю під довжину: пік до 5 секунд — це пусковий кидок компресора чи насоса, режимом роботи він не буває.

Пара кабелів 16 мм² завдовжки 30 см із кільцевими наконечниками під болт М6
16 мм² — це коротка перемичка між сусідніми акумуляторами; зовнішня товщина з ізоляцією близько 8 мм.

📊 Звідки беруться ці числа і чому в таблицях вони різні

Нормативне джерело для мідної жили з ПВХ-ізоляцією — таблиця 1.3.4 ПУЕ. Режим у неї один: жила гріється до +65 °C при повітрі +25 °C. Змінний чи постійний струм таблиця не розрізняє — вона міряє нагрів, а він у постійному колі той самий: гріє активна втрата на опорі, а поверхневий ефект на 16–50 мм² мізерний.

Головне з неї: одного «допустимого струму» для січення не існує. Чисел чотири, за кількістю жил поруч. Пункт 1.3.10 наказує рахувати провід, прокладений пучком — у коробі чи в лотку, — за колонками «в трубі»: вирішальна не труба, а те, що провідники гріють один одного. Наша пара під хомутом — той самий випадок.

Умова прокладки 16 мм² 35 мм² 50 мм²
Одна жила відкрито 100 А 170 А 215 А
Дві в трубі або пучку 85 А 135 А 185 А
Три в трубі 80 А 125 А 170 А
Чотири в трубі 75 А 115 А 150 А

Різниця між верхнім і нижнім рядком — від чверті до третини струму. Звідси й суперечливі таблиці в мережі: одна сторінка цитує колонку «відкрито», інша — «в трубі», не називаючи яку.

Чому для пари «плюс-мінус» колонка «відкрито» не працює

Від акумулятора до інвертора йдуть два кабелі: один веде струм, другий повертає. Вони лежать поруч, часто стягнуті хомутом, і гріють один одного. Це рівно рядок ПУЕ «дві одножильні»: 85, 135 і 185 А.

Наша робоча трійка 80 / 135 / 170 А — не окремий ряд, а вибірка з тих самих колонок: для 16 і 50 мм² беремо «три жили» замість парної, для 35 мм² лишаємо парні 135 А. Тобто для 16 і 50 є невеликий запас на хомут і слабкий обтиск, а для 35 мм² запасу немає — там рівно парний рядок.

Чесно про наші власні цифри. Діапазони на сторінці калькулятора охоплюють різні умови одразу: для 50 мм² там 150–220 А, де 150 А — колонка «чотири жили в трубі», а 220 — округлення від 215 А. У картці кабелю діапазон ще ширший (80–120 А для 16 мм²) — він писався під перемички до метра, де тепло йде в клеми. Для метрової лінії беріть ліву колонку, а в закритій шафі — ще мінус 20–30 %.
Пара кабелів 35 мм² завдовжки метр, змотана кільцем: червоний плюс і синій мінус
Плюс і мінус ідуть разом і гріють один одного. За таблицею це рядок «дві жили»; колонка «відкрито» тут не про нас.

Поправка на закритий бокс: звідки береться мінус 20–30 %

Таблиця рахує повітря +25 °C і вільний тепловідвід. У закритій шафі порушені обидві умови: повітря тепліше, теплу нікуди йти, поруч гріється інвертор.

Наш орієнтир — мінус 20–30 % від лівої колонки. Для 35 мм² зі 135 А це 95–110 А. Різниця вирішальна: система на 116 А в шафі вже вимагає 50 мм², хоча за таблицею 35 мм² проходило.

  • не стягуйте плюс і мінус у щільний джгут — двох сантиметрів між ними досить;
  • не ведіть кабель уздовж радіатора інвертора;
  • лишіть вентиляційний зазор — хоча б щілини знизу і зверху шафи;
  • рахуйте найгіршу пору року: липневий полудень у металевій шафі — не +25 °C.

Пусковий струм: чому паспортної потужності інвертора замало

Струм у батарейному колі задає потужність інвертора і напруга системи, а не навантаження: I = P / (U × ККД). Чим нижча напруга батареї, тим більший струм за тієї самої потужності.

Найшвидша перевірка — шильда: виробник зазвичай друкує розрахований струм по входу. У нашого гібридного інвертора DATOUBOSS DT-1218M на 12 В стоїть рядок «DC Input: 12VDC, 166.6A».

Той випадок, коли наш товар не підходить до нашого ж товару. 166,6 А — це вже 50 мм², і то лише на відкритій полиці: пара тримає там 170 А. У закритій шафі від них лишається 120–135 А, і на повній потужності 50 мм² уже не вистачає — потрібні два кабелі однакової довжини паралельно або система на 24–48 В. І наш же акумулятор 12 В на 100 А·год із BMS на 100 А цього інвертора на повній потужності не витягне: захист спрацює приблизно на 1200 Вт. Зате з такою батареєю тривалий струм не перевищить 100 А — і однієї пари 50 мм² вистачає навіть у шафі.

Приклад розрахунку для інвертора 5 кВт на 48 В

5000 ÷ (48 × 0,9) = 116 А робочого струму. Пусковий кидок насоса чи компресора короткочасно дає вдвічі-втричі більше — 230–350 А на секунди.

За піком 35 мм² проходить: його межа 350 А. За тривалим струмом теж, поки шафа відкрита. А в закритому боксі 135 А стають 95–110 А, і 116 А вже за межею. Висновок: 35 мм² на відкритій полиці, 50 мм² у шафі.

Мануал DT-1218M радить запас у 2–3 рази під індуктивне навантаження — єдина цифра про пік від виробника: пікової потужності в паспорті немає.

Довжина лінії і падіння напруги — друге обмеження

Нагрів не єдина межа. Другу задає опір міді: чим довший кабель, тим більше вольтів на ньому губиться.

ΔU = 2 × ρ × L × I / S, де ρ = 0,0175 Ом·мм²/м для міді, L — довжина в один бік у метрах, I — струм, S — січення. Двійка стоїть тому, що струм іде туди плюсом і повертається мінусом.

Умови Втрата Від напруги системи
35 мм², 1,5 м, 100 А 0,15 В 0,6 % від 24 В
16 мм², 1,5 м, 100 А 0,33 В 2,7 % від 12 В
50 мм², 3 м, 150 А 0,32 В 0,7 % від 48 В

На стандартних 30, 100 і 150 см падіння не турбує нікого: обмежувач — нагрів. Проблемою воно стає на 12-вольтових системах із довгою лінією — та сама потужність тече вчетверо більшим струмом, ніж на 48 В. Звідси й дисципліна монтажу: інвертор ставлять поруч із батареєю.

Запас на майбутнє: коли брати наступне січення

Заміна кабелю в зібраній системі — це розбирання шафи і повторний обтиск. Наступне січення беріть відразу, якщо збігається один пункт із п'яти:

  • плануєте додати панелі або другий акумулятор цього року;
  • система на 12 В: струми вчетверо більші, ніж на 48 В;
  • кабель лежатиме в закритій металевій шафі;
  • у навантаженні є двигун — насос, компресор, холодильна камера;
  • лінія довша за півтора метра.
Коли товщий кабель брати не треба. 50 мм² з ізоляцією має зовнішню товщину близько 13 мм і в клемник частини інверторів просто не заходить. Дивіться на розмір клеми, а не тільки на струм.

🔧 Типові помилки, які коштують кабелю або клеми

  • Рахувати за потужністю, а не за струмом. «У мене 3 кВт» нічого не говорить про кабель, поки не названо напругу: 3 кВт на 48 В — це близько 70 А, а ті самі 3 кВт на 12 В — під 280 А.
  • Брати колонку «відкрито» для пари, що лежить разом. Завищує струм на чверть, а якщо пара ще й у закритій шафі — у півтора-два рази.
  • Два тонкі кабелі замість одного товстого. Два по 35 мм² замість 70 мм² працюють лише за однакової довжини: інакше струм піде по коротшому, і той перегріється першим.
  • Забути про контакт. Найслабше місце — обтиск і болт, жила ні до чого. Момент затягування: М6 — 5–8 Н·м, М8 — 10–15 Н·м, М10 — 18–30 Н·м.
  • Автомат «із запасом» вище за кабель. Номінал автомата не може бути вищим за тривалий струм жили. Для 35 мм² у парі це 135 А, тож найближчий стандартний номінал — 125 А; 150 А ставлять лише на короткій відкритій лінії, де жила тримає 170 А. У закритій шафі та сама жила тримає 95–110 А, і закривають це товщим кабелем, а не більшим автоматом. Деталі — у розборі автомата і запобіжника між АКБ та інвертором.
Наконечник SC16-6 з термоусадкою на 1000 В на кінці кабелю 16 мм² великим планом
Перехід «жила — наконечник» гріється першим. Тут він закритий термоусадкою з клейовим шаром, наконечник обтиснуто гідропресом.

📦 Що з цього є у нас

Ми робимо готові силові кабелі для акумулятора та інвертора — три січення, три стандартні довжини і будь-яка індивідуальна, два кольори. Жила мідна ПВ-3, багатожильна, третього класу гнучкості — гнеться на радіусі 5–10 см.

Наконечники М6, М8, М10 або штирьовий, свій на кожен бік. Обтиск гідропресом, термоусадка з клейовим шаром, червоний на плюс і синій на мінус. Гарантія 12 місяців, індивідуальна довжина — 1–2 робочих дні.

Поруч потрібні автомат постійного струму в лінію батареї і наконечник під клему — його вибір розібрано у матеріалі про наконечник під болт. Якщо збираєте батарею з комірок, там інша логіка: перемичка чи шина між комірками.

❓ Часті запитання

Чому для 35 мм² в різних джерелах то 125 А, то 200 А?

Бо це різні умови прокладки, і майже ніхто їх не називає. За ПУЕ одиночна жила відкрито — 170 А, дві в пучку — 135 А, три в трубі — 125 А. Числа вище 170 А беруться для коротких перемичок до метра. Для лінії «батарея — інвертор» у шафі беріть 135 А і ще мінус 20–30 %.

Чи можна змотати зайвий кабель у бухту?

Краще ні. Змотаний кабель — це той самий пучок із таблиці вище: витки гріють один одного, і допустимий струм падає щонайменше до нижніх рядків, а на щільній бухті з кількох витків — сильніше. У готового кабелю кінці вже обтиснуті, тому зайву довжину не відрізають — замовляють кабель під розмір.

Що станеться, якщо перевищити допустимий струм?

При помірному перевищенні ізоляція не спалахує — вона повільно деградує: розм'якшується, наконечник окислюється, опір контакту росте, місце гріється ще сильніше. Рукою перевіряють теплу ізоляцію біля наконечника і потемнілу термоусадку.

Яке січення потрібне під інвертор 3 кВт на 12 В?

Близько 280 А — вище за все, що ми робимо: навіть 50 мм² тримає в парі 170 А. Такий інвертор живлять двома паралельними кабелями 50 мм² однакової довжини, і то лише на відкритій полиці: на кожну пару припадає 140 А, а чотири жили поруч — це вже колонка 150 А, і в закритій шафі від неї лишається 105–120 А. Надійніший вихід — перейти на 24 чи 48 В.

Чи можна взяти зварювальний кабель замість силового?

Мідь у ньому гнучка, але це кабель без обтиснутих наконечників і зазвичай без маркування січення. Різниця в готовності: контакт, обтиснутий гідропресом і закритий термоусадкою, тримає струм краще за жилу під шайбою гвинта.

Підсумки

Для пари «батарея — інвертор» робочі числа такі: 16 мм² — 80 А, 35 мм² — 135 А, 50 мм² — 170 А. У закритій шафі відніміть 20–30 %. Струм рахуйте від потужності інвертора і напруги системи, звіряючись із шильдою. Лінія довша за півтора метра або система на 12 В — перевірте й падіння напруги.

Наступний крок: порахуйте кабель під вашу довжину в калькуляторі — він рахує вартість під конкретне січення і пару наконечників.

Матеріал підготував інженер з автономного живлення ANTPower. Опубліковано 18 серпня 2026 року.